Міжнародна конференція: Виклики для культурної спадщини під час війни
27-28 листопада Київ став місцем проведення Міжнародної конференції на тему «Виклики для культурної спадщини під час війни: нові підходи та рішення».
Відкриваючи захід, заступниця Міністра культури України Анастасія Бондар підкреслила важливість модернізації міжнародних механізмів захисту культурної спадщини в умовах війни. Вона зазначила, що українські спеціалісти стикаються з новими загрозами, такими як невидимі ушкодження та накопичувальні деформації, які можуть проявитися з часом.
«Сьогодні Україна переживає конфлікт, що вимагає нових підходів до захисту культурної спадщини, адже існуючі механізми не справляються з новими викликами», — зазначила вона.
Анастасія Бондар закликала міжнародну спільноту ініціювати дискусії щодо актуалізації механізмів захисту культурної спадщини:
«Чи не варто обговорити можливість створення Третього протоколу до Гаазької конвенції, зважаючи на досвід України? Чи усвідомлює світ зміни у веденні війни і як ми можемо використовувати наш досвід для зміцнення міжнародних механізмів захисту? Сподіваюсь, конференції, подібні до сьогоднішньої, стануть початком цього важливого процесу».
Одним із центральних прикладів, що обговорюються на конференції, є Києво-Печерська лавра, яка є унікальним об'єктом, що поєднує монастир, музей і архітектурний комплекс у центрі столиці.
В. о. генерального директора заповідника «Києво-Печерська лавра» Світлана Котляревська зазначила, що Україна має потенціал не лише захищати свою спадщину, але й формувати нові міжнародні стандарти її охорони.
«Ми прагнемо створити нову міжнародну модель захисту спадщини, довгострокові програми для відновлення пам'яток, розвиток сталого культурного середовища після війни, підвищення інституційної спроможності музеїв і заповідників, а також повну інтеграцію України у міжнародні культурні рамки», — додала вона.
Також були представлені унікальні виклики інших об'єктів, внесених до списку світової спадщини ЮНЕСКО:
- Собор святого Юра з прилеглими монастирськими будівлями;
- Львів – ансамбль історичного центру;
- Одеса – історичний центр (включений у 2023 році як об'єкт, що під загрозою);
- Чернівці – Резиденція митрополитів Буковини і Далмації.
В рамках конференції експерти обговорюють нинішній стан цих об'єктів, масштаби пошкоджень, обмеження доступу, ризики для працівників та проблеми збереження колекцій, які не можна евакуювати.
Окремі сесії будуть присвячені документуванню руйнувань, цифровій фіксації стану пам'яток, адаптації управлінських підходів до умов постійної загрози та формам взаємодії з громадами в кризових ситуаціях. Учасники також розглянуть можливості міжнародної підтримки, яку Україна отримує разом із ЮНЕСКО, ICCROM та іншими партнерами.
За результатами конференції організатори підготують професійні рекомендації для українських установ, міжнародних організацій та професійних спільнот. Цей документ стане основою для майбутніх програм підтримки, дослідницьких ініціатив, проектів з відновлення після війни та подальшої адвокації української спадщини на глобальному рівні.
