Україна як технологічний партнер ЄС: нові можливості
Україна має потенціал задовольнити дев'ять ключових технологічних потреб Європейського Союзу, який наразі залежить від продуктів з Китаю та США. Це підтверджують дані звіту EU-Ukraine Digital Sector Interlinkages Report, створеного консорціумом українських та європейських IT-кластерів у рамках ініціативи ITBridge.
Для зменшення залежності від зовнішніх постачальників, ЄС інвестує значні кошти через European Chips Act для розвитку власних технологій. Попри те, що більшість проектів мають тривалий термін реалізації, Україна вже готова запропонувати певні рішення.
У звіті була створена експертна група, до якої увійшли 33 спеціалісти з 31 організації. Вони виділили дві основні категорії критично важливих технологій: Big Data & Analytics, Cloud, Edge & Fog Computing, Cybersecurity, IoT & Embedded Systems, Semiconductors & Microelectronics – які є важливими для безпеки ЄС. Друга категорія включає напрямки, які можуть загрожувати конкурентоспроможності: Web Platforms & Applications, AI & ML, AR/VR/XR, 5G & Next-Gen Connectivity, Quantum Technologies, Unmanned Vehicles, Robotics & Automation, Enterprise Process Automation.
Згідно з дослідженням ITBridge, Україна може стати партнером ЄС у дев'яти напрямках – серед яких Big Data & Analytics, Cybersecurity, Cloud, Edge & Fog Computing, IoT & Embedded Systems (критично важливі) та Unmanned Vehicles, Web Platforms & Applications, AI & ML, Enterprise Process Automation, Robotics & Automation.
Дослідження також підкреслює, що Україна вже готова запропонувати свої послуги. У 2024 році експорт IT-послуг досяг $6,8 мільярда, що складає 37,7% всього експорту послуг України. Це демонструє зрілість українського ринку для співпраці з європейськими бізнесами. В Україні працює 328 000 IT-спеціалістів, а щорічно на ринок виходить понад 20 тисяч нових випускників, що забезпечує стабільний кадровий резерв.
Також слід зазначити, що в Україні діє інноваційний простір "Дія.City", де розташовані резиденти таких компаній як Samsung, SAP, Visa, Nokia. Це свідчить про сприятливе регуляторне середовище, яке вже підтверджено міжнародними гравцями. Більшість компаній (93%) працюють на міжнародних ринках, що усуває необхідність навчання партнерів для роботи з закордонними замовниками.
У звіті також згадуються інструменти, які сприяють виходу на ринок ЄС. Українські компанії мають доступ до Програми єдиного ринку (Single Market Programme), яка дозволяє їм брати участь в європейських проектах на рівні з компаніями з країн-членів ЄС. Також існують програми Horizon Europe та Digital Europe Programme, що надають доступ до фінансування спільних наукових проектів.
Серед інших можливостей – найбільша у світі мережа підтримки бізнесу Enterprise Europe Network (EEN), яка допомагає компаніям знайти міжнародних партнерів. В Україні також працює шість європейських цифрових інноваційних хабів (EDIH), які надають малому та середньому бізнесу широкий спектр послуг, таких як тестування технологій та пошук партнерів.
Для кластерів також існує кілька можливостей. Платформа European Cluster Collaboration Platform (ECCP) допомагає знаходити партнерів серед європейських кластерів, а EU-Ukraine Cluster Partnership Programme забезпечує фінансування проектів для співпраці між українськими та європейськими компаніями.
Завершуючи, слід зазначити, що для європейського бізнесу співпраця з Україною має бути побудована на основі партнерства, а не аутсорсингу. Дослідження пропонує модель спільної розробки та інновацій з розділеною інтелектуальною власністю та довготривалими відносинами.
